Сергій Форкош
«Розмовляти з Сергієм Форкошем - все одно що ходити босоніж кам'янистою землею.
Думати може бути боляче. Але це невід'ємна частина того, що робить наше життя таким цінним і таким захоплюючим.
Послідовне слідування за мисленням - це завжди радикальний виклик».
Володимир Вертліб, австрійський письменник та журналіст.


2007-2010 – аспірантура філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
дисертація на тему:
"Порівняльний підхід у дослідженні методологічного інструментарію фізичного пізнання"
2019 - fellowship researcher філософський факультет Віденського університету
2018-2020 - докторантура філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
дисертація на тему:
"Методологічні виміри досліджень соціокультурних трансформацій у постнекласичній перспективі"
Член PEN клубу Австрії


КУРСИ
«Вступ до феноменології»
Опис курсу
Феноменологія, у суб'єктивному, у переживанні світу, у цьому оригінальному відношенні до речей, відкриває та досліджує сутнісні зв'язки, кореляційні структури, що мають універсальний характер. Таким чином феноменологія реалізується по той бік двох вимірів, суб'єктивного та об'єктивного, розкриваючи умови їхньої можливості.
План курсу
1. Виникнення та становлення феноменології
(від Франца Брентано до Марка Рішіра);
2. Основні види феноменології
(трансцендентальна, реалістична, екзистенційна та ін.);
3. Феноменологічні концепти (категоріальний апарат).
Феномен, інтенціональність, апріорна кореляція, конститутивність, інтерсуб'єктивність, життєвий світ та ін.;
4. Проблема методу у феноменології
(метод, підхід, шлях);
5. Феноменологічна редукція
(Ейдетична та трансцендентальна);
6. Епохе
(практика обмеження іманентної сфери)
7. Генетичний метод
(становлення контексту досвіді);
8. Феноменологія та психологія.


"Феноменологічна психологія"
«Феноменологічна психологія - безумовно необхідний фундамент для побудови строго наукової психології».
Едмунд Гуссерль
Опис курсу
Опис та аналіз феноменів:
Феноменологія спрямована на прояснення основних феноменів, із якими працює психотерапевт. Це допомагає уникнути довільного підходу до терапії та зосередитись на індивідуальному досвіді пацієнта.
Редукція та зустріч:
Важливим аспектом феноменологічного підходу є редукція – процес, під час якого терапевт повертається до поля чистого досвіду, позбавляючись таким чином упереджень та поспішних оцінок. Це дозволяє створити місце для справжньої зустрічі між терапевтом і пацієнтом.
Структура людського досвіду:
Феноменологія допомагає терапевту зрозуміти фундаментальні структури існування за допомогою аналізу способів даності об'єктів через сприйняття та уяву. Це розуміння дозволяє глибше працювати з екзистенційними питаннями, такими як страждання, самотність та самотність.
План курсу
1. Методологічні засади феноменологічної психології
2. До питання про феномен психічного
3. Про співвідношення тілесного та психічного досвіду
4. До питання про «нормальність» психічного життя
5. Феноменологія травми
6. Феноменологія страху
7. До феноменології болю


Phänomenologische Werkstatt
Головні напрямки, які згодом будуть реалізовані на курсах:
- Читання/інтерпретація текстів Е. Гуссерля, М. Гайдеггера, Ніколая Гартмана, О. Фінка, Г. Ромбаха, Ж. Делеза, М. Решира;
- феноменологічна інтерпретація текстів Ф. В. Й. Шеллінга;
- введення в інтеркультуральну феноменологію Георга Штенгера;
- феноменологічні практики (сприйняття, уява, мислення);
- вільні дискусії (кіно, живопис, художня література, музика, комп'ютерні ігри);
- феноменологічна психологія (феноменологічне прояснення основних категорій психології та використання феноменологічних методів у практиці психотерапевта);
– На семінарах я також представлю своє бачення майбутнього феноменології.
Кому може бути цікава участь у моїй «майстерні»:
- людям, які професійно займаються філософією, зокрема
німецьким ідеалізмом та феноменологією;
- практикуючим психологам;
- людям творчих професій, яким цікаво осмислювати свій досвід;
- студентам філософських факультетів;
– усім, хто шукає майданчик для професійної комунікації філософського рівня.




Переклади

Георг Штенгер
Георг Штенґер, 1957 року народження, професор Віденського університету, керівник дослідницького напрямку «Філософія у глобальному світі/Інтеркультуральна філософія».
Переклад здійснюється за виданням: Georg Stenger "Philosophie der Interkulturalität: Phänomenologie der interkulturellen Erfahrung" 2. Auflage als Studienausgabe 2020
Перекладач: Форкош Сергій

Якщо ви спробуєте відповісти на запитання, а що суттєвого сталося у європейській філософії за останні два десятиліття, то ідеї Георга Штенгера неможливо не відзначити.
Як можливе спілкування культур? Адже будь-яка культура створила смислові коди, де досвід своєї культури сприймається як універсальний? Кожна культура має у собі універсальну картину світу, у якій інше, зовнішнє, чуже підпорядковується своєму, внутрішньому, знайомому. Але сучасний світ передбачає необхідність пізнання та діалогу саме з тим, що є зовнішнім, чужим та незнайомим. Йдеться про діалог та необхідність розуміння. В результаті такого діалогу може народитися нове, інтеркультуральне загальне, що не перебуває у кожному світі-культурі самих по собі.
«Інтеркультуральність» стала модним словом, яке не лише пронизує гуманітарні та культурологічні дослідження, а також фундаментальні філософські дебати, але й проникає в соціальний спосіб життя, культурні життєві світи та реальний політичний дискурс. Як філософська тема, яка однаковою мірою стосується як обґрунтування, так і демонстрації, парадигма інтеркультурності набуває фундаментального теоретичного і практичного значення. Аналізуючи «базовий феномен міжкультурного досвіду», автор намагається закласти основи інтеркультурного мислення. Конститутивний зв'язок між «досвідом» і «світом(ами)», який підтримується як систематичний і методологічний орієнтир, здатний висвітлити різні предметні області та виміри, які є релевантними для актуальної і поточної діагностики інтеркультурної обізнаності.
Завдяки розширеній концепції досвіду, яка методично забезпечує себе «феноменологією досвіду», стає можливим крок, що релятивізує західноєвропейське мислення, яке досі вважало себе єдино правильним, також і щодо свого категоріального саморозуміння. Перш за все, східноазійська думка, особливо японська, розробила філософію досвіду, адекватна рецепція якої не може бути оминута в майбутньому. З цим пов'язаний заклик до «множинності світів», який, окрім відмінності між універсалізмом і релятивізмом, глобалізмом і партикуляризмом, віддає перевагу взаємній «плідній відмінності». Не тільки на тлі зростаючих глобальних проблем, пов'язаних з міжкультурною парадигмою, загострення «інтеркультурної свідомості» видається своєчасним, але й сама філософська думка готується до вступу в новий етап «філософії інтеркультуральності».

ACTIVITIES







































