top of page

«Розмовляти з Сергієм Форкошем - все одно що ходити босоніж кам'янистою землею.

 

Думати може бути боляче. Але це невід'ємна частина того, що робить наше життя таким цінним і таким захоплюючим.

 

Послідовне слідування за мисленням - це завжди радикальний виклик».

 

Володимир Вертліб, австрійський письменник та журналіст.

Фотография философа Сергея Форкоша
главная
2020-11-07 19-54-56.JPG

2007-2010 – аспірантура філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

дисертація на тему:

"Порівняльний підхід у дослідженні методологічного інструментарію фізичного пізнання"

2019 - fellowship researcher філософський факультет Віденського університету

2018-2020 - докторантура філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

дисертація на тему:

"Методологічні виміри досліджень соціокультурних трансформацій у постнекласичній перспективі"

Член PEN клубу Австрії

о себе
2021-11-15 15-16-10_edited_edited.jpg
отзыви

КУРСИ

«Вступ до феноменології»

Опис курсу

Феноменологія, у суб'єктивному, у переживанні світу, у цьому оригінальному відношенні до речей, відкриває та досліджує сутнісні зв'язки, кореляційні структури, що мають універсальний характер. Таким чином феноменологія реалізується по той бік двох вимірів, суб'єктивного та об'єктивного, розкриваючи умови їхньої можливості.

 

План курсу

 

1. Виникнення та становлення феноменології

(від Франца Брентано до Марка Рішіра);

 

2. Основні види феноменології

(трансцендентальна, реалістична, екзистенційна та ін.);

 

3. Феноменологічні концепти (категоріальний апарат).

Феномен, інтенціональність, апріорна кореляція, конститутивність, інтерсуб'єктивність, життєвий світ та ін.;

 

4. Проблема методу у феноменології

(метод, підхід, шлях);

 

5. Феноменологічна редукція

(Ейдетична та трансцендентальна);

 

6. Епохе

(практика обмеження іманентної сфери)

 

 

7. Генетичний метод

(становлення контексту досвіді);

 

8. Феноменологія та психологія.

Отзыв о курсе :

Вступление в феноменологию

Лена Литвиненко

(менеджер социокультурных и интеркультурных процессов)

Заинтересованность в феноменологии возникла у меня из-за множества открытых вопросов, на которые я стремилась найти ответы. Один из них — почему существует конфликт между субъективным опытом и так называемыми объективными науками. Хотя существовали объяснения, мне казалось невозможным, что этому нельзя противопоставить ничего значимого. Неужели нет никаких иных путей? Включившись в первое занятие, я сразу ощутила, что нахожусь в среде, где возможно глубоко погрузиться в действительно сложные понятия. Здесь я нашла поддержку в лице учителя-проводника, который помог найти правильные пути в лабиринте понятий. Это было важно, поскольку феноменология представляет собой сложную систему понятий, которую нужно сначала усвоить, чтобы потом двигаться дальше. Еще одно понимание, пришедшее ко мне на курсе, связано с тем, что феноменология — это прежде всего практика. Именно благодаря этим практическим аспектам она способна дать ответы на вопросы о роли субъективного опыта и его значимости в процессе познания. Этот курс дал мне более четкое понимание феноменологии и позволил существенно расширить горизонты моего знания и восприятия. На занятиях Сергей Форкош давал нам ключи, с помощью которых мы могли открыть двери феноменологического пространства, но открытие этих дверей мы должны были осуществлять самостоятельно. Это означает, что требуются собственные усилия, и необходимо осознавать, что помимо занятий нужно выполнять дополнительную работу. Рекомендуется завести тетрадь для записей, куда следует включать наблюдения, главные тезисы лекций, тезисы из прочитанной литературы, а также свои собственные наблюдения о проделанной работе. Важно писать эссе для себя и выполнять упражнения, которые также основываются на записи наблюдений. Подготовка в некоторые дни может занимать до трех часов, и это действительно интенсивная работа. Помимо усилий на занятиях, все это необходимо совмещать с основной работой и деятельностью. Поэтому к такой серьезной работе нужно быть готовым. Однако в результате такой кропотливой работы и занятий, благодаря доверительной и приятной атмосфере группы, которая очень доброжелательно относилась друг к другу и поддерживала, стало возможным погружение в пространство феноменологии. Первые шаги, первый опыт и первые попытки феноменологизации привели к тому, что это пространство открылось. Теперь, читая тексты Гуссерля, слова обретают совсем иной смысл, пазлы сходятся, и становятся очевидными вещи, которые ранее не казались очевидными. Восприятие перестраивается полностью. Поэтому тем, кто серьёзно намерен узнать, что такое феноменология, могу рекомендовать этот уникальный курс с уникальным проводником, который способен стать для вас настоящим открытием.   Включившись в первое занятие, я сразу ощутила, что нахожусь в среде, где возможно глубоко погрузиться в действительно сложные понятия. Здесь я нашла поддержку в лице учителя-проводника, который помог найти правильные пути в лабиринте понятий.  Это было важно, поскольку феноменология представляет собой сложную систему понятий, которую нужно сначала усвоить, чтобы потом двигаться дальше. Еще одно понимание, пришедшее ко мне на курсе, связано с тем, что феноменология — это прежде всего практика. Именно благодаря этим практическим аспектам она способна дать ответы на вопросы о роли субъективного опыта и его значимости в процессе познания. Этот курс дал мне более четкое понимание феноменологии и позволил существенно расширить горизонты моего знания и восприятия. На занятиях Сергей Форкош давал нам ключи, с помощью которых мы могли открыть двери феноменологического пространства, но открытие этих дверей мы должны были осуществлять самостоятельно.  Это означает, что требуются собственные усилия, и необходимо осознавать, что помимо занятий нужно выполнять дополнительную работу. Рекомендуется завести тетрадь для записей, куда следует включать наблюдения, главные тезисы лекций, тезисы из прочитанной литературы, а также свои собственные наблюдения о проделанной работе. Важно писать эссе для себя и выполнять упражнения, которые также основываются на записи наблюдений.  Подготовка в некоторые дни может занимать до трех часов, и это действительно интенсивная работа. Помимо усилий на занятиях, все это необходимо совмещать с основной работой и деятельностью. Поэтому к такой серьезной работе нужно быть готовым. Однако в результате такой кропотливой работы и занятий, благодаря доверительной и приятной атмосфере группы, которая очень доброжелательно относилась друг к другу и поддерживала, стало возможным погружение в пространство феноменологии. Первые шаги, первый опыт и первые попытки феноменологизации привели к тому, что это пространство открылось. Теперь, читая тексты Гуссерля, слова обретают совсем иной смысл, пазлы сходятся, и становятся очевидными вещи, которые ранее не казались очевидными. Восприятие перестраивается полностью. Поэтому тем, кто серьёзно намерен узнать, что такое феноменология, могу рекомендовать этот уникальный курс с уникальным проводником, который способен стать для вас настоящим открытием. Елена Литвиненко

"Феноменологічна психологія"

«Феноменологічна психологія - безумовно необхідний фундамент для побудови строго наукової психології».

Едмунд Гуссерль

Опис курсу


Опис та аналіз феноменів:


Феноменологія спрямована на прояснення основних феноменів, із якими працює психотерапевт. Це допомагає уникнути довільного підходу до терапії та зосередитись на індивідуальному досвіді пацієнта.

Редукція та зустріч:


Важливим аспектом феноменологічного підходу є редукція – процес, під час якого терапевт повертається до поля чистого досвіду, позбавляючись таким чином упереджень та поспішних оцінок. Це дозволяє створити місце для справжньої зустрічі між терапевтом і пацієнтом.

Структура людського досвіду:


Феноменологія допомагає терапевту зрозуміти фундаментальні структури існування за допомогою аналізу способів даності об'єктів через сприйняття та уяву. Це розуміння дозволяє глибше працювати з екзистенційними питаннями, такими як страждання, самотність та самотність.

План курсу

​​

1. Методологічні засади феноменологічної психології

2. До питання про феномен психічного

3. Про співвідношення тілесного та психічного досвіду

4. До питання про «нормальність» психічного життя

5. Феноменологія травми

6. Феноменологія страху

7. До феноменології болю

Отзыв о курсе :

Феноменологическая психология  

Христина Яблонська

Я хочу висловити глибоку подяку за курс з феноменології. Після його завершення мені знадобився час, щоб зібрати думки і враження до купи. Це був непростий досвід, але саме завдяки цьому він став настільки цінним. Для мене цей курс виявився найбільш значущою інвестицією часу за останні кілька років. Щиро дякую Сергію за те, що він так щедро поділився своїми знаннями і напрацюваннями. Його підготовка, увага до деталей і вміння привертати увагу, заохочувати до роздумів викликають величезну вдячність, повагу і захоплення. Я перечитую свої записи і відчуваю, наскільки важливо, щоб якомога більше людей отримали шанс доторкнутися до феноменології. Для мене знайомство з феноменологією почалося випадково, коли я натрапила на розмову Сергія і Тамари на YouTube. І це випадкове відкриття стало початком глибокого і надихаючого шляху. Курс був непростим, проте сповненим важливих моментів і відкриттів. У якісь миті під час лекцій я ловила себе на думці, що мої думки розбігаються, а в інші моменти відчувала „ось воно!”, ніби нарешті вловлювала сутність сказаного. На завершення курсу відчуття втоми переплелися з вдячністю та натхненням. Цей курс навчив мене “смакувати” пізнання, повільно і уважно вивчаючи нове. Хоч я поки не можу точно сказати, „хто я у феноменології”, я відчуваю величезне бажання продовжувати. Щиро дякую за можливість бути частиною цього досвіду. З повагою, Христина Яблонська

Phänomenologische Werkstatt

курси

Головні напрямки, які згодом будуть реалізовані на курсах:

 

- Читання/інтерпретація текстів Е. Гуссерля, М. Гайдеггера, Ніколая Гартмана, О. Фінка, Г. Ромбаха, Ж. Делеза, М. Решира;

 

- феноменологічна інтерпретація текстів Ф. В. Й. Шеллінга;

 

- введення в інтеркультуральну феноменологію Георга Штенгера;

 

- феноменологічні практики (сприйняття, уява, мислення);​

- вільні дискусії (кіно, живопис, художня література, музика, комп'ютерні ігри);

 

- феноменологічна психологія (феноменологічне прояснення основних категорій психології та використання феноменологічних методів у практиці психотерапевта);

 

– На семінарах я також представлю своє бачення майбутнього феноменології.

Кому може бути цікава участь у моїй «майстерні»:

 

- людям, які професійно займаються філософією, зокрема

німецьким ідеалізмом та феноменологією;

- практикуючим психологам;

- людям творчих професій, яким цікаво осмислювати свій досвід;

- студентам філософських факультетів;

– усім, хто шукає майданчик для професійної комунікації філософського рівня.

Ромбах
Хайдеггер
Гуссерль
2021-11-15 15-16-10_edited_edited.jpg
перевод

Переклади

Георг Штенгер

Георг Штенгер

Георг Штенґер, 1957 року народження, професор Віденського університету, керівник дослідницького напрямку «Філософія у глобальному світі/Інтеркультуральна філософія».

Переклад здійснюється за виданням: Georg Stenger "Philosophie der Interkulturalität: Phänomenologie der interkulturellen Erfahrung" 2. Auflage als Studienausgabe 2020

Перекладач: Форкош Сергій

дослідження з інтеркультуральної феноменології

Якщо ви спробуєте відповісти на запитання, а що суттєвого сталося у європейській філософії за останні два десятиліття, то ідеї Георга Штенгера неможливо не відзначити.

​​

Як можливе спілкування культур? Адже будь-яка культура створила смислові коди, де досвід своєї культури сприймається як універсальний? Кожна культура має у собі універсальну картину світу, у якій інше, зовнішнє, чуже підпорядковується своєму, внутрішньому, знайомому. Але сучасний світ передбачає необхідність пізнання та діалогу саме з тим, що є зовнішнім, чужим та незнайомим. Йдеться про діалог та необхідність розуміння. В результаті такого діалогу може народитися нове, інтеркультуральне загальне, що не перебуває у кожному світі-культурі самих по собі.

«Інтеркультуральність» стала модним словом, яке не лише пронизує гуманітарні та культурологічні дослідження, а також фундаментальні філософські дебати, але й проникає в соціальний спосіб життя, культурні життєві світи та реальний політичний дискурс. Як філософська тема, яка однаковою мірою стосується як обґрунтування, так і демонстрації, парадигма інтеркультурності набуває фундаментального теоретичного і практичного значення. Аналізуючи «базовий феномен міжкультурного досвіду», автор намагається закласти основи інтеркультурного мислення. Конститутивний зв'язок між «досвідом» і «світом(ами)», який підтримується як систематичний і методологічний орієнтир, здатний висвітлити різні предметні області та виміри, які є релевантними для актуальної і поточної діагностики інтеркультурної обізнаності.

Завдяки розширеній концепції досвіду, яка методично забезпечує себе «феноменологією досвіду», стає можливим крок, що релятивізує західноєвропейське мислення, яке досі вважало себе єдино правильним, також і щодо свого категоріального саморозуміння. Перш за все, східноазійська думка, особливо японська, розробила філософію досвіду, адекватна рецепція якої не може бути оминута в майбутньому. З цим пов'язаний заклик до «множинності світів», який, окрім відмінності між універсалізмом і релятивізмом, глобалізмом і партикуляризмом, віддає перевагу взаємній «плідній відмінності». Не тільки на тлі зростаючих глобальних проблем, пов'язаних з міжкультурною парадигмою, загострення «інтеркультурної свідомості» видається своєчасним, але й сама філософська думка готується до вступу в новий етап «філософії інтеркультуральності».

Публикации

публиикации

Книги

Книга з методологічних проблем фундаментальної фізики
монографія по філософії та методології культури
2021-11-15 15-16-10_edited_edited.jpg

ACTIVITIES

ACTIVITIES
2021-11-15 15-16-10_edited_edited_edited.jpg
  • Youtube
  • Телеграмма
  • Facebook
bottom of page